Баран, -на, м.
1) Баранъ, самець овцы. Овечку стрижуть, а баран дріжить.
2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами.
3) Родъ игры въ мячъ.
4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка.
5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ.
6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки.
7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Ум. баранець, баранчик. Ув. баранище.
Бацьнути, -ну, -неш, гл. Ударить, упасть съ шумомъ. Бацне астрябік на воробля.
Вапельник, -ка, м. Приготовляющій известь. Cм. вапняр.
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Іди собі звідсі! Пусти мене звідси додому на Вкраїну.
Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? Скоро стам козачка козацький голос зачувати. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. 3) — піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica.
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Поростріпувати, -пую, -єш, гл. Растрепать (во множествѣ).
Спрошувати, -шую, -єш, сов. в. спроси́ти, -шу, -сиш, гл. Сзывать, созвать, приглашать, пригласить (многихъ). Лико спрощує гості на весілля.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.
