Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі?
Згон, -ну, м. = згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні.
Недоумкуватий, -а, -е. Неосмысленный, глуповатый. Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають.
Павутина, -ни, ж. Паутина.
Пропасниця, -ці, ж. Лихорадка. Добридень, пропасниці! єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім.
Спачити, -чу́, -чиш, гл. Искривить, покосить, погнуть.
Стидний, -а, -е. = стидкий. Стидна пісня.
Суш, -ші, ж. 1) Сухое время года. Така суш, що й жати не можна. 2) Сухія деревья. Це не садок, а сама суш. 3) Сухой валежникъ. Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне. 4) Сухой воскъ, соты, изъ которыхъ нѣтъ меду. Здається і взяток був, а тепер вибивати — суш та й годі.
Хандра, -ри, ж. Норовистая кобыла.
Шевляга, -ги, ж.
1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй.
2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги.
