Веремій, -мія, м., веремія, -мії, ж. 1) Кутерма, суматоха, смятеніе. Всі веремію підняли. Не краще було й товаришам Гонти: і їх четвертували но городах і містечках, і їх голови, руки і ноги розвішували по перехрестях. Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович. Пастухи в ту ніч, як народився Христос, вздріли й велику веремію на небі. крутити веремія, веремію. Дѣлать быстрыя нападенія, атаки, нападать то здѣсь, то тамъ. Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. Крутять в полі веремія делібаші кіньми. Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене, аж гірко мені стало. крутити мізком веремію. Измышлять, задумывать хитрости. Я вже трохи й догадуюсь, яку він крутить мізком веремію. Шереперя, купала на Йвана. 22. сказати веремію. Сказать нѣчто. Сказав би веремію, та здумав, що говію.
Гречкі́в'я, -в'я, с. = Гречківка. На гречків'ї жито посіяв.
Мі́та, -ти, ж. Мѣтка, знакъ.
Отагас, -са, м. = личман 1.
Повигромаджувати, -джую, -єш, гл. Выгресть (во множ.). Повигромаджуй жар з обох груб та відгаси вугілля.
Помишлення, -ня, с. Помышленіе. Тілько моєї й думки, тілько і помишлення, щоб швидче бути укупі з Марусею.
Розмаїти, -маю́, -ї́ш, гл. Разнообразить. А ви вже бо жирно хочете, — щоб чотирі сорочки та й розмаїть, щоб неоднакові були. — Як це, діду розмаїть? — Так, щоб одна на одну не схожа була шитвом.
Султанчик, -ка, м.
1) Ум. отъ султан.
2) Раст. а) Турка angustifolia L. б) мн. Typha latifolia L.
Торбей, -бея, м. Нищій.
Шалина, -ни, ж. Густая заросль въ лѣсу. Хлопці..... побігли десь у шалину, в ліс. Повів його у лісі не стежками, а шалиною. У шалині отам вовки.
