Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообвожувати

Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБВОЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБВОЖУВАТИ"
Безкарність, -ности, ж. Безнаказанность. Желех.
Бесіжник, -ка, м. Раст. a) Paris quadrifolia. Желех. б) — огородний. Malva. Вх. Зн. 2.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Галера, -ри, ж. Гребной корабль, галера. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. АД. I. 209.
Довгоши́йка, -ки, ж. Съ длинной шеей. Там така довгошийка! Як у гуски шия. Васильк. у.
Догрі́ти Cм. Догрівати.
Підступний, -а́, -е́ Коварный. Гидке, як зрада підступна лукава. К. ХП. 53.
Присмиком нар. Порывисто. Віє вітер присмиком. Волч. у.
Ступарь, -ря, м. 1) Сукновалъ-техникъ. Пас. 174. 2) Водяная сукновальня. Мнж. 192.
Цябрина, -ни, ж. = цямрина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООБВОЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.