Вимережити Cм. вимережувати.
Відмін, -ну, м. Выкупъ. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, обмін несе.
Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Зажо́н, -ну, м. = зажин.
Застря́мина, -ни, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Здава́тися, здаю́ся, -є́шся, сов. в. зда́тися, зда́мся, здаси́ся, гл. 1) Сдаваться, сдаться, поддаваться, поддаться, уступать, уступить. Ти дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. 2) Полагаться, положиться на. Та на волю Божу здайся. Ти по сім боці, я по тім боці, передайся до мене, ти чорнява, кучерява, не здавайся на мене. Я оце здався на мого Форнагія, чи не налагодить він того діла. 3) Ссылаться, сослаться. Здався циган на свої діти. Що сьому правда, — здаюсь на людей. 4) Казаться, показаться. Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Ой здається, моє серце, що ти мальована. 5) Годиться, пригодиться, быть нужнымъ. Про що мені здались нікчемні руки? Нащо він мені здався? Що я вам на сміх здався, чи що?.
Зе́мський, -а́, -е́ 1) Земскій. 2) Земной. Прийшов царь земський до царя Будимира.
Поперекушувати, -шую, -єш, гл. Перекусить зубами (во множествѣ).
Приоружувати, -жую, -єш, сов. в. приору́жити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Іван зовсім приоружений.
Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Було шляхта знай чваниться. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався.
