Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Вигукувати, -кую, -єш, сов. в. вигукнути, -ну, -неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи.
Гру́дочка, -ки, ж. Ум. отъ грудка.
Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Драгле́нький, -а, -е., Ум. отъ драглий.
Лаяння, -ня, с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить.
Обиденкою нар. За день. Я обиденкого справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Cм. обидень.
Пташачор, -ра, м. Порода ястреба, Nisus communis.
Слабо нар. Плохо, мало. Слабо зродило буришка.
Червенобочка, -ки, ж. Порода грушъ.
