Госпо́донька, -ки, ж. Ум. отъ господа.
Задніпря́нський, -а, -е. Заднѣпровскій. Вони дивились на темний задніпрянський бір.
Звіри́нець, -нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Ле́тарг, -гу, м. Летаргическій сонъ. Із сього летаргу пробудила нас рідна мова.
Обтріпувати, -пую, -єш, сов. в. обтріпати, -паю, -єш, гл. Отряхивать, отряхнуть.
Обчухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав.
2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки.
Опеньок, -нька, м. Грибъ, опенокъ. Баби зібрались у ліс по опеньки. Велике диво опеньки! Ирон. Велика важность! Неважная птица.
Плискач, -ча, м.
1) = плескач. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий.
2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Прирощений, -а, -е. Приросшій.
