Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахіття

Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття. Ном. № 7267.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАХІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАХІТТЯ"
Вдовки, -вок, ж. мн. = удовки.
Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.
Доку́ди нар. = доки. Закр.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Карноухий, -а, -е. Съ маленькими ушами.
Перекуска, -ки, ж. Легкая закуска. А Степан (несе) печеню, а Іван гуску на перекуску. Чуб. III. 427. Після перекуски свахи співають. О. 1862. IV. 33.
Почитати, -та́ю, -єш, гл. Почитать.
Приманити Cм. приманювати.
Приповідка, -ки, ж. Пословица, поговорка.
Хукнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хукати. Дохнуть, дунуть ртомъ. Хукни ти, моя дружино, у віконечко на скло. Щог. В. 59. Взяла тіста, качала, качала, хукнула — полетів голуб. Чуб. II. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАХІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.