Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

патериця

Патериця, -ці, ж. Посохъ. Рудч. Ск. І. 61. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Шевч. 372. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю. К. ЧР. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАТЕРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАТЕРИЦЯ"
Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Добротли́во нар. Добродушно, благодушно.
Забабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться.
Злида́рик, -ка, ж. Ум. отъ злидарь.
ОбсохтиCм. обсихати.
Риба, -би, ж. Рыба. Козак з бідою, як риба з водою. Ном. № 775. Держись берега, а риба буде. Ном. № 2058. Ум. рибка рибонька.
Розрабування, -ня, с. Разграбленіе, грабежъ.
Справно нар. Исправно.
Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. Анн. 164.
Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАТЕРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.