Боліти, -лію, -єш, гл.
1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Щось дуже мене ноги болять. Тя болит головонька. Татка очі болять.
2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду чоїм серцем день і ніч боліти. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв.
Вартати, -таю, -єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта́ти. Він ва́ртат пінязі.
Дровни́к, -ка, м. Дровянной сарай.
Зана́дто нар. Слишкомъ, черезчуръ. Глядіть, щоб часом уже занадто великою не була. Не вже занадто солодкий буде.
Обіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. обня́ти, -німу, -меш, гл.
1) Обнимать, обнять, обхватывать, обхватить. Обніміте ж, брати мої, найменшого брата. Одну ручку в головоньку, а другою обіймала.
2) Охватывать, охватить. Страх обняв його. Журба обняла. Стала їх темна нічка обіймати.
3) О водѣ: заливать, залить. Уже лужки-бережки вода й обняла.
Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.
Полонинний, -а, -е. Относящійся къ полонині.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Угамовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. угамуватися, -муюся, -єшся, гл. Успокоиться, утихнуть, уняться. Не вгамовується Ївга. Еней сподарь, посумувавши, насилу трохи вгамувавсь. Чи ви там ще довго не вгамуєтеся? пора спати. Угамуйся, глянь на себе, який страшний ти і блідий.
