Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Брусини, -син, ж. мн. Вода изъ подъ точильнаго камня.
Молоде́ча, -чі, ж. соб. Юноши, парни, молодежь.
Негр, -ра, м. Негръ. Над товстими, як у негрів, губами стерчали руді вуси.
Обтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обітерти, обітру, -реш, гл. Отирать, отереть. Ісус почав обтирати ноги рушником. Ой обтерла чорні очі й брови як шнурочок. Обітре рукавом.
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить.
Пейстрина, -ни, ж. Нанка.
Прикутати, -таю, -єш, гл.
1) Прикрыть, закутать сверху. Прикутала свою дитину.
2) = прикорпати.
Роскути, -кую, -єш, гл. = роскувати. Кінь утомлений, копита роскуті, розбиті.
Хлоп'я, -яти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко. Пасе ягнята мале хлоп'яточко в стерні.