Бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Висвічуватися, -чуюся, -єшся, гл. Свѣтиться. Тисячі свічок висвічувалися як блискавки.
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Клейтух, -ха, м. Пыжъ.
Кліщі, -щів, мн.
1) Щипцы, клещи. Коли не коваль, то й кліщів не погань.
2) Деревянный овалъ у хомута. Там такий кінь, що колінцями кліщі достає.
3) Клешни (у рака). Ум. кліщики.
Красити, -шу́, си́ш, гл.
1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить.
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Підголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підголи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Подбриваться, подбриться. Пішов підголився, сідла коня вороного та їде женитись.
Пролій, (-лія?), м. Ливень.
