Білослива, -ви, ж. Порода сливъ — съ бѣлыми ягодами.
Бузничний, -а, -е. Относящійся къ бузнику. Добри-вечір тобі, царю бузничний (у бузині сидить би то царь).
Виднісінько нар. Совершенно видно, вездѣ видно. Посадіте, рибалоньки, червону калину, ой щоб було виднісінько на всю Україну.
Дев'ятьсо́т чис. Девятьсотъ. А всього віку Сихвового було дев'ятьсот і дванайцять років, і вмер він.
Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Звання козаче, а життя собаче. Яке життя, така й смерть. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку.
Збуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. збу́рити, -рю, -риш, гл. 1) Разорять, разорить, разрушать, разрушить, повалить. Мов городи, що ти збурив, пам'ять його зникла. 2) Волновать, взволновать, возмущать, возмутить. Та дума блискавкою мигнула в його голові, збурила всю кров.
Крепацтво, -ва, с. Крѣпостное состояніе. Такий то виходився хороший, моторний, і не пізнати йот, що в гіркому крепацтві зріс.
Піна, -ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота.
Понамальовувати, -вую, -єш, гл. Написать красками, нарисовать (во множествѣ).
Розносити, -шу, -сиш, сов. в. рознести, -су, -сеш, гл.
1) Разносить, разнести. Людям роботу розніс і роздав.
2) Разносить, разнести, развѣять. Їх вітер як полову, і буря, мов солому, рве, розносить. 6. Гей! може трохи рознесу я свою тяжку журбу. І рознесе тую славу по всій Україні.
3) Разносить, разнести, растаскивать, растащить. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть.
4) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Люде зараз рознесли по всьому світу й те, чого нема. Коли мене вірно любиш, не кажи нікому, бо то люде рознесуть, як вітер солому.
5) Разносить, разность, разрушить, разбить. Дайте ковбасу, бо вам хату рознесу. Нехай його тії просять, що греблі розносять.
