Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паскудити

Паскудити, -джу, -диш, гл. 1) Гадить, сквернить. Я рук паскудить не хочу. Шевч. 2) Гадить, пачкать, испражняться. Погана птиця, що своє гніздо паскудить. Ном. 3) Плохо дѣлать, портить. Роби добре, не паскудь. Ном. № 2113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАСКУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАСКУДИТИ"
Валитися, -люся, -лишся, гл. 1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні. Стор. МПр. 92. 2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся. Мет. 20.
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Нажалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Наплакаться, насѣтоваться. 2) Нажаловаться, наябедничать.
Неминущий, -а, -е. = неминучий. Смерть — неминуща дорога. Посл.
Перехресниця, -ці, ж. Часть самотоки. (Cм.). Шух. І. 150.
Подоловлювати, -люю, -єш, гл. Доловить (многихъ).
Позахолонювати, -нюємо, -єте, гл. Простыть, остыть (во множествѣ). Позахолонювала страва. Конст. у.
Притирювати, -рюю, -єш, сов. в. притирити, -рю, -риш, гл. Притаскивать, притащить. Онисько кашовар щербу притирив ваганами. Мкр. Г. 4. Притирив оберемок дров. Драг. 163.
Розростуватися, -туюся, -єшся, гл. = розростатися. Як би дощі, то б огудина розростувалася. Лебед. у.
Укладувати, -дую, -єш, гл. = укладати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАСКУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.