Вутячий, -а, -е. Утиный.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Крючок, -чка, м. Ум. отъ крюк.
1) Крючекъ. загинати, закида́ти крючка. Заговаривать издали о чемъ-либо съ хитрымъ намѣреніемъ.
2) = крюк 2.
3) Небольшой воронъ. Налетів крючок.
4) Деревянная доска съ загнутымъ краемъ, на которой сапожники вытягиваютъ вытяжные сапоги.
5) Мѣра водки самая малая.
Наріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наректи, -речу, -че́ш, гл. Соверш. видъ употребляется только при двухъ первыхъ значеніяхъ. 1) Называть, назвать. Своє дитя без сорома байстрям нарікає. 2) наречено. Назначено, суждено. Та вже коли наречено емірати, і знахури не відшепчуть. 3) Горевать, сѣтовать. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. 4) Попрекать, упрекать. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, — а зараз стане (син) хлібом-сіллю нарікати. Ой мені батько так нарікає. Жінка вже поприбірала, кленучи чоловіка та нарікаючи. 5) — на кого, на що. Жаловаться, роптать. Ми своїх будем жен наущати, щоб на тебе не нарікати.
Покуштування, -ня, с. Проба, отвѣдываніе.
Поширятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. поши́ритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расширяться, расшириться.
Проречистий, -а, -е. Краснорѣчивый. Моя ж проречиста сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання. Я не проречистий на красне слово.
Самочетвертий, -а, -е. Я и еще трое.
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
Типець, -пцю, м. 1) вхопити типцю. Попасть на слѣдъ, на искомую дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю та й через те не догнав. 2) дати типцю кому. Задать перцу, высѣчь.
