Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зем

Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМ"
Баландіти, -джу, -диш, гл. Болтать, говорить пустяки. Желех.
Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
Жабеня́, -ня́ти, с. Лягушенокъ. Туди, — аж там жабенята. Грин. І. 32. Ум. жабеня́тко, жабеня́точко.
Наві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. наві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться. От люде уже своє косять, а цей чоловік до свого і не навідується. Рудч. Ск. І. 54. Ти б, кажуть, хоть би коли небудь до нас навідався. Рудч. Ск. II. 115.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
Небожів, -ева, -еве Племянниковъ. На небожевому возі ми вдвох і поїхали. Г. Барв. 11.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Поманжати, -жаю, -єш, гл. Отправиться, пойти. Іди, дівко, з нами молодцями, ліпше тобі буде, як в рідної мами. Дурна дівка того послухала, з ними поманжала. Чуб. V. 394.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
Примчати, мчу́, -чи́ш, гл. Примчать. Примчали з казанок сивухи. Котл. Ен. Дідько і попа примчав. КС. 1882. X. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.