Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зем

Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМ"
Брідочок, -чка, м. Ум. отъ брід.
Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш. Н. п.
Дога́нка, дога́нонька, доганочка, -ки, ж. Ум. отъ догана.
Зіпо́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заорать, загорланить, закричать. Мир. ХРВ. 264. Криком... зіпонув гайдамака. Мир. ХРВ. 251.
Коливатися, -ва́юся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка коливається. Н. п.
Му I меж. Выражаетъ мычаніе коровы.
Опарити, -ся. Cм. опарювати, -ся.
Перепрохати, -ха́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Як зачав перепрохати, горілкою частувати. Чуб. III. 426.
Полукіпок, -пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко. Левиц. Пов. 114.
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.