Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пастівник

Пастівник, -ка́, м. = пастівень. Шух. І. 168. Конст. у. Дивлюсь у пастівник, а він коня собі лагодить. Федьк. Пустив коника до пастівника, а сам пішов у сад виноград. Лукаш. 153. Ум. пастівничо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАСТІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАСТІВНИК"
Вичесати Cм. вичісувати.
Відлучувати, -чую, -єш, гл. = відлучати. Пастух одлучує овець од козлів. Єв. Мт. XXV. 32.
Гасловий, -а, -е. Сигнальный.
Джерма́ри, -рів, с. м. мн. = Джермала.
Запря́тка, -ки, ж. Мѣсто, гдѣ прячутъ или прячутся. Угор.
Кожнісінький, -а, -е. Каждый безъ исключенія. І приходила б туди кожнісінький ранок бесідувати з Богом. Левиц. І. 27.
Колихати, -шу́, -шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, -хну, -неш, гл. 1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. Руд. 2) = колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. Мет. 8) Качать на качеляхъ.
Ле́літ, -лета, м. Птица изъ породы совъ, сычъ. Вх. Зн. 33.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Ном. № 10671. Казала б, та уста не мовлять. Г. Барв. 72. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Лукаш. 43. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. МВ. ІІ. 190. З великого жалю, я слова не мовлю. Лукаш. 83.
Прителішитися Cм. прителішуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАСТІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.