Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахно

Пахно, -на́, с. Запахъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАХНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАХНО"
Віддаліти, -лію, -єш, гл. Поотстать, отдалиться. Не жени коні: лоша віддаліло — не здожене. Усе вже те оддаліло, проминуло. МВ. (О. 1862. І. 95).
Газда, -ди и пр = ґазда и пр.
Дочу́ти, -ся. Cм. дочувати, -ся.
Засини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Сдѣлаться синимъ. Засинилось полотно. Нволынск. у.
Ломіга, -ги, ж. Большая дубина, большая палка.
Льон, -ну, м. 1) Ленъ, Linum usilatissimum. L. 2) дикий льон. Раст. Linum perenne. ЗЮЗО. I. 127. 3) жовтий —. Раст. Linum flavum. ЗЮЗО. I. 127. 4) зайців —. Раст. Linaria vulgaris. ЗЮЗО. I. 126. Ум. льонок, льоночок, льони́ченько. Кидай, Петре, жито жать, йди до мене льонку брать. Грин. III. 260. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, ой там брала дівка льоночок дрібненький. Грин. III. 413. Уродився льониченько, унадився козаченько да витоптав льон. Чуб. V. 158.
Навро́кувати, -кую, -єш, гл. = наврочувати. Як неба й землі нам не міряти, так і мені вам не наврокувати.
Повинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Він у чому помилиться, — вона себе повинуватить. МВ. (О. 1862. І. 71). Усі будете повинувачені до одного. МВ. (О. 1862. І. 103).
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАХНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.