Базіка, -ки об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!                        
                        
                                                
                          Брести, -бреду, -деш, гл.
	1) Переходить въ б родъ. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай.  Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду.  Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась. 
	2) Брести, медленно идти. Чужі жінки з базару йдуть, моєі немає. А ось перегодом, бреде огородом.                         
                        
                                                
                          Видратися, -деруся, -решся, гл. = видертися.                        
                        
                                                
                          
	Запрода́ти, -ся. Cм. запродувати, -ся.
                        
                        
                                                
                          
	Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати. 
                        
                        
                                                
                          Підказування, -ня, с. Подсказываніе.                        
                        
                                                
                          Посів, -ву, м. Посѣвъ, сѣвъ. Із вороха осталось панові мішечків з п'ять, — тільки шо на посів.  В кого нема на посів, то (тому) й своїм засіє.                         
                        
                                                
                          Припхатися, -хаюся, -єшся, гл. Притащиться. Грицько з Причтом припхалися в гості.                         
                        
                                                
                          Слебізувати, -зу́ю, -єш, гл.
	1) Читать по складамъ.
	2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати.  Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати.                         
                        
                                                
                          
	Штрихіль, -ля, с. Инструментъ (родъ желѣзной лопатки) для оскабливанія шерсти при выдѣлкѣ кожи. 
                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          