Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подавальник

Подавальник, -ка, м. Работникъ, подающій снопы. Левиц. ПЙО. II. 303.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДАВАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДАВАЛЬНИК"
Зледащі́ти, -щію, -єш, гл. 1) Ухудшиться, испортиться, придти въ негодность: ослабѣть отъ старости. Зледащіла, не здужаю і на ноги встати. Шевч. 120. 2) Избаловаться, разлѣниться. Хто дома зледащів, тому не жаль домівки. Гліб. 45. Але Еней наш зледащів. Котл. Ен. І. 27.
Золоття, -тя, с. соб. Золотыя нити? Золотыя вещи? Ой просо, просо — волоття, ой косо, косо, золоття. Мет. 206.
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Невважливий, -а, -е. = невважний.
Обдати, -дам, -даси, гл. Дать всѣмъ.
Обмалкувато нар. = обмаль. Та воно таки бач сього борошна обмалкувато буде, нічого вже тут казати. Новомоск. у.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Г. Барв. 113. Тиснулися осліп до штурму.
Поперемагати, -гаю, -єш, гл. То-же, что и перемогти, но многихъ.
Похопний, -а́, -е́ = похіпливий 1. Моторна та похопна дівчина. Г. Барв. 180.
Стебник, -ка, гл. = омшаник. Яловнику без ліку, скриня грошей в стебнику. Гол. II. 679.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДАВАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.