Березіль, -ля, м. Мѣсяцъ мартъ. , заглавный листъ.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Дзвяк I, -ку, м. Металлическій звукъ.
Зцуплювати, -плюю, -єш, сов. в. зцупити, -плю, -пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі.
Пірити, -рю, -риш, гл.
1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить.
2) Бить, колотить.
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Почепила свого шиття рушник діду на шию. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте.
Ропа, -пи, ж.
1) Сукровица.
2) Разсолъ. Солоний як ропа.
3) Нефть.
Смиґа, -ґи, ж. = шмиґа 3.
Цегельня, -ні, ж. Кирпичный заводъ. Пішов туди, на той дим — аж то цегельня.
Черсати, -са́ю, -єш, сов. в. черснути, -ну, -неш, гл.
1) = чухати, чухнути.
2) Тереть, тернуть, провести чѣмъ-либо по чемъ.
3) Бѣжать, побѣжать (Cм. чухрати).
