Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погуба

Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби. Гн. II. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУБА"
Галман, -на, м. Бранное слово для мужчины. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Дратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Раздражать, дразнить. К. ЦН. 179. Буде з вас, що шляхту дурно дратували і з лукавим Острянином в степи повтікали. К. Досв. 203. Кожен лист, що читав він, дратував його. Стор. МПр. 88.
Загнузда́ти Cм. загнуздувати.
Пліснявий, -а, -е. Заплѣсневѣлый.
Пошморгом нар. Соскользнувъ, сорвавшись. Пішла сокира пошморгом по дереві та мене по руці. Камен. у.
Промучити, -чу, -чиш, гл. Промучить. Цілісіньке літо промучив я свою голову. Ком. І. 5.
Простягання, -ня, с. Протягиваніе. Левиц. І. (Правда, 1868, 431).
Спасти Cм. спадати.
Спроба, -би, ж. Проба, опытъ. О. 1862. ІІІ. 30.
Хуторець, -рця, м. Ум. отъ хутір.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.