Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подарок

Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Рудч. Ск. II. 93. Ум. подарочок. МВ. І. 116. Чуб. V. 342. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки. Грин. III. 434.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДАРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДАРОК"
Великомовність, -ности, ж. Многорѣчивость. Желех.
Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Ном. № 9217. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. Мет. 39. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Зами́слити Cм. замишляти.
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. Котл. Ен. H. 12. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій). Ном. № 5634.
На́гонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.
Отцевщина, -ни, ж. = батьківщина. А той запорожець як неблагополучно стало у Січі, прийшов на отцевщину. О. 1861. X. 33.
Повелачка, -ки, ж. = поведенція. Мнж. 189.
Рябчик, -ка, м. 1) = рябко 2. Рудч. Ск. І. 201. 2) Сортъ арбузовь, у которыхъ корка съ темными полосами. Лохв. у.
Сіножаття, -тя, с. = сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття. Грин. III. 287.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДАРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.