Вечорина, -ни, ж.
1) = вечір. Хоч не вранці, — в вечорині.
2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину.
3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. Ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки.
Крім пред. Кромѣ. Крім церков святих. Кохав він еще крім мене другі.
Недбайливо нар. = недбало.
Розсаджувати, -джую, -єш, сов. в. розсади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Разсаживать, разсадить. Молодиць розсадила, де якій як припало. Ой гаю мій, гаю, розсажсний зрідка!
2) Разсаживать, разсадить, разбить, раздавить. Як ми тебе (барило) не випємо, — бодай, тебе розсадило. Розсадили казан.
Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло.
Сяк нар. Этакъ. Не так, не сяк. сяк-так, сяк-не-так. Кое-какъ. Сяк-так до вечора буду жить, а ввечері мій миленький прибіжить. Очіпок сяк-не-так наділа.
Телячий, -а, -е. Телячій. Теляча головка. Телячий кожух. Ум. телячі зуби. Молочные зубы.
Хорошень, -ня, м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень.
Щербити, -блю, -биш, гл. Дѣлать зазубрины.
