Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подвигати II

Подвигати II, -га́ю, -єш, сов. в. подвигнути, -ну, -неш, гл. Побуждать, побудить, подвигнуть. І чий се дух уста твої подвигнув? К. Іов. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДВИГАТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДВИГАТИ II"
Бавойка, -ки, ж. см. бава.
Важно нар. 1) Вѣско. 2) Важно. 3) Хорошо, отлично.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. О. 1861. І. 319. Книги історичні. K. Гр. Кв. XIII. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.
Кателичка, -ки, ж. Католичка. Ти думаєш, що я мав би кателичку за жінку? К. ЧР. 220.
Клусувати, -су́ю, -єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня. Н. Вол. у.
Нестравний, -а, -е. Несваримый, неудобоваримый.
Поєднання, -ня, с. 1) Примиреніе. 2) Договоръ, соглашеніе. Повернувсь додому і почав підводити своїх двох грошовитих знакомих (на гуртові гроші торгувати.)... Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання. Чуб. II. 664.
Прозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прозвати, -зву, -зве́ш, гл. Прозывать, прозвать. Не знає, як і батька її звуть і прозивають. Кв. Царські слуги прозвали його Незнайком. Рудч. Ск. І. 106.
Тестів, -тьова, -ве Тестевъ. Я сідлаю кониченька тестевого. Грин. III. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДВИГАТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.