Заситити́ся, -чу́ся, -тишся, гл. Всосаться, увязнуть, завязнуть.
Засма́жувати, -жую, -єш, сов. в. засма́жити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить въ маслѣ. Засмаж грибків на снідання.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Кипучий, -а, -е. Кипучій. Нащо мені жити на світі! крикнув Карпо і скочив у білу кипучу хвилю.
Плахотка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл.
1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Шинкарочко молода, повірь меду і вина.
2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї.
Порозумнішати, -шаю, -єш, гл. Поумнѣть. Чи ти коли порозумнішаєш, чи все такий дурний і будеш? Ось послухай мене дурної, то, може, чи не порозумнішаєш.
Похорон, -ну, м. Похороны. Та дала вельможна три тисячі гроший, ой щоб ісправити похорон хороший. темний похорон. Въ кобзарской думѣ такъ названо растерзаніе мертвеца звѣрями и птицами. Вовці-сірохманці нахождали, орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, — хотіли заздалегоди живота темний похорон одправляти.
Харьківський, -а, -е. Харьковскій.
Чвертка, -ки, ж.
1) Мѣра длины: четверть аршина. Чвертку плису купила.
2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (Cм. уменьш.). Cм. чвіртка.
3) Мѣра жидкости: четверть штофа.
4) Мѣра вѣса: четверть пуда. Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема.
5) Мѣра земли. Найняв він собі.... виорать чвертку.
6) Четвертушка бумаги.
7) Половина задней части мясной туши.
8) = ґара 1. Ум. чверточка. Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка.
