Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погуркати

Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРКАТИ"
Безкрилий, -а, -е. Не имѣющій крыльевъ, безкрылый.
Ґа́нджа, -жі, ж. Изъянъ. Кінь з ґанджою. Уман. І. 305.
Доґле́бати, -баю, -єш, гл. Доплестись, дотащиться. Осе нам треба ше якось доґлебати додому, ше верстив буде з п'ять. Брацл. у.
Крижоватка, -ки, ж. = крошня. Желех.
Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ. Мир. ХРВ. 321.
Ме́чет, -ту, м. 1) Печь для хлѣба (у черноморскихъ рыбаковъ). Поставили мечет, чи піч для хліба. Левиц. ПЙО. І. 86. 2) Лѣсокъ въ степи. Хорольск. у.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Наповорітьма́ нар. На обратномъ пути.
Підстріха, -хи, ж. Мѣсто під стріхою.
Учителька, -ки, ж. Учительница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.