Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погуркати

Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРКАТИ"
Братієчко, -ка, м. Ум. отъ братій.
Ваш, ваша, ваше, мѣст. Вашъ, ваша, ваше Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. ІІ. 63. Де вашая мати? Поможи, Боже, і нашим, і вашим. Ном. № 3009. Вибачайте, не вашій честі, дурний був. Черниг. г.
Версовик, -ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью. Вх. Пч. II. 6.
Дроби́нник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержать домашнюю птицу.
Желі́зний и пр. = залізний и пр.
Легкота́, -ти, ж. Легкость. Н. Вол. у.
Підмогти Cм. підмагати.
Попереїжджати, -джа́ю, -єш, гл. = попереїздити.
Слупчастий, -а, -е. Въ видѣ столбика.
Тижик, -ка, м. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.