Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погук

Погук, -ку, м. Выкрикъ; крикъ; призывный крикъ. Чуб. III. 104. Заспівайте Господеві пісню псальму нову гарно, любо з погуками співайте здорові. К. Псал. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУК"
Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство. Аф. 347.
Відповісти Cм. відповідати.
Завзя́то нар. Стойко; упорно, неуступчиво; сильно. Попились завзято. Шевч. 454.
Консистент, -та, м. Употребляется болѣе во мн. ч. консисте́нти. Польскія войска, стоявшія постоемъ въ Украинѣ. Безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями. К. ЧР. 9.
Копитце, -ця́, с. 1) Ум. отъ копито́. Юнь вовк не п'є, копитцями б'є. Чуб. І. 2) Родъ инкрустаціи изъ мѣди въ формѣ подковы. Шух. І. 278. 3) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 49. 4) мн. = копитень. ЗЮЗО. І. 113.
Питися, п'юся, п'єшся, гл. Питься. Горілка не п'ється. Чуб. V. 420. не до тебе пилося. Не къ тебѣ обращались, не о тебѣ рѣчь. Ном. № 9581.  
Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
Попарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть парнемъ. Попарубкував трохи, то його й женимо. Морд. Пл. 13.
П'яла. Cм. п'їла.
Рунитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Куститься.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.