Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погубитель

Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУБИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУБИТЕЛЬ"
Анти́пка, -ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L. ЗЮЗО. I. 132. Анн., 276.
Остигти Cм. остигати.
Позаломлювати, -люю, -єш, гл. = позаламлювати.
Прісь! меж. Крикъ на кошку: брысь!
Просище, -ща, с. Поле, бывшее подъ просомъ. Вас. 196. На просищі дак і добреньке жито.
Спорати, -раю, -єш, гл. = упорати. Екатер. у. Спорали ячмінь, а ще гречка зосталась. Волч. у.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня. Новомоск. у.
Статива, -ви, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 16.
Укусити Cм. укушати.
Харчити, -чу, -чиш, гл. = харчувати. Харчив його місяць. Прил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУБИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.