Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погрімання

Погрімання, -ня, с. Стукъ, звонъ, громъ. Погрімання кубків за трапезою. К. ЧР. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІМАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІМАННЯ"
Бавовняний, -а, -е.  = Бавняний.
Галанці, -ців, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.
Горохв'яний, -а, -е. Гороховый, принадлежащій гороху. Сиди, сиди, ящуре, горохв'яний вінку. Чуб. ІІІ. 96. Горохв'яний цвіт. К. ЧР. 64.
Зуздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться, осмотрѣться. Лубен. у. (В. Леонтов.).
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
Нагада́ти, -ся. Cм. нагадувати, -ся.
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому. Новомоск. у. (Залюбовск).
Натинатися, -наюся, -єшся, сов. в. натя́тися, -тнуся, -нешся, гл. 1) Натыкаться, наткнуться на острое и обрѣзаться, накалываться, наколоться. Натявся на косу. 2) Натужиться, понатужиться. Я іще як натнусь, дак іще й тебе переживу.
Привиклий, -а, -е. Привыкшій.
При́чепка, -ки, ж. 1) Прицѣпка, придирка. 2) Подвѣска, брелокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРІМАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.