Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погукати

Погукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати. Чуб. V. 273. 2) Громко позвать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУКАТИ"
Бажаний, -а, -е. Желанный, жданный. Шейк.
Лебеніти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ). Канев. у.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный. Желех.
Перетнути, -ну́, -не́ш, гл. = перетяти.
Плужниця, -ці, ж. Родъ плуга: косуля. Сумск. у.
Покушання, -ня, с. Отвѣдываніе. Не ходиться о наїдок, але о покушання. Ном. № 12116.
Поназнавати, -наю́, -єш, гл. То-же, что и назнати, но во множествѣ.
Порозмотувати, -тую, -єш, гл. Размотать (во множествѣ). Левиц. Пов. 240.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.