Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погудити

Погудити, -джу, -диш, гл. Выразить порицаніе, охулить. Чуб. III. 192. Сестру похвалять, мене погудять. Гол. IV. 536.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУДИТИ"
Авдо́тька, -ки, ж. Видъ рыбы: gobius barbatula. Шейк.
Дереви́на, -ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. К. Оп. 81. Неродюча деревина. О. 1861. XI. Св. 66. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. Рудч. Ск. II. 38. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити? О. 1862. ІІІ. 35.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ. Шух. І. 291.
Обмітка, -ки, ж. = обметиця 2. Шух. І. 170.
Перевиця, -ці, ж. 1) Удочка. Вх. Зн. 47. 2) Въ удочкѣ: часть лесы около крючка изъ сѣраго несплетеннаго волоса. Шуx. І. 226.
Підсліджувати, -джую, -єш, сов. в. підсліди́ти, -джу́, -диш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Підслідили його — куди то він несе. Рудч. Ск. І. 9.
Примішати, -ся. Cм. примішувати, -ся.
Радіння 2, -ня, с. Радованіе, радость.
Смутен, -тна, -не = смутний.
Солодити, -джу, -диш, гл. 1) Подслащать. 2) Услаждать. Став солодити свою думу гульнею. Мир. ХРВ. 400. 3) Въ игрѣ въ солодю́чку — бить палкой по направленію къ партнеру сви́нку (шаръ деревянный или иной). Ив. 13. 4) Заниматься онанизмомъ. Кіев. и Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.