Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погудити

Погудити, -джу, -диш, гл. Выразить порицаніе, охулить. Чуб. III. 192. Сестру похвалять, мене погудять. Гол. IV. 536.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУДИТИ"
Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Гадочка, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Італійський, -а, -е. Италіанскій. Левиц. Пов. 124.
Каювання, -ня, с. Деревянные рубленные замки, для связи, напр., въ закромѣ. Мнж. 181.
Наниза́ти Cм. нанизувати.
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла. Зміев. у.
Односумство, -ва, с. 1) Единомысліе. 2) Житье вмѣстѣ. О. 1862. II. 63. Cм. односум 3.
Підсніжна, -чати, с. = підворотень. Вас. 181.
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Уклеїти, -ся. Cм. уклеювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.