Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погуляння

Погуляння, -ня, с. 1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу. МВ. І. 85. 2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Чуб. V. 767. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? Чуб. V. 703. А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. І. 118. 3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Новомоск. у. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся. МУЕ. III. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУЛЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУЛЯННЯ"
Безсумлінний, -а, -е. Безсовѣстный. Св. Л. 248. Н. Вол. у.
Виучити, (-ся), -чу, (-ся), -чиш, (-ся), гл. = вивчати, -ся.
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Круглоокий, -а, -е. Имѣющій круглые глаза.
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити. Вх. Зн. 46.
Порозварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Развариться (во множествѣ).
Постадниця, -ці, ж. Дѣвушка, играющая главную роль на обжинкахъ. Подлясье.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
Пуздерко, -ка, с. и пузде́рок, -рка, м. Дорожный погребецъ. ЗОЮР. І. 167. Котл. Слов. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУЛЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.