Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погукування

Погукування, -ня, с. Покрикиванья, крики, выкрики. Христя мерщій тікає у двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУКУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУКУВАННЯ"
Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя. Черниг. у.
Неґречно нар. Неучтиво, невѣжливо.
Оточувати, -ся. Cм. оточати, -ся.
Первачка, -ки, ж. Первая дочь. Ум. первачечка. Г. Барв. 137.
Пестуватися, -туюся, -єшся, гл. Ласкать другъ друга. І ввесь день на тому пройшов, що все вони пестувалися. Кв.
Піддимок, -мка, м. Все копченое. Винниц. у.
Пополовіти, -вію, -єш, гл. Пожелтѣть. А маруна посходила та пополовіла. Гол. І. 290.
Рідко нар. 1) Рѣдко, не густо. Засій рідко, уродиться дідько. Ном. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет. 2) Жидко. Бодай тобі, дівко, що вчинила рідко. Чуб. V. 1120. 3) Рѣдко, не часто. З панами рідко а з дурнями ніколи не ставай. Ном. № 6167. Ум. ріденько, рідесенько.
Шалевий, -а, -е. Сдѣланный изъ шали. Черк. у. Я оддав би шалевий свій пояс. К. ЧР. 114. Шалевим поясом підперезаний. Стор. МПр. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУКУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.