Вимащувати, -щую, -єш, сов. в. вимастити, -щу, -стиш, гл. Вымазывать, вымазать, смазывать, смазать.
Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча.
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо.
Наділя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наділи́ти, -лю, -лиш, гл. Снабжать, снабдить, давать, дать кому что, одарять, одарить. Я здобула (картоплі) аж із Батурина та й добрим людям наділила. Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів. Я тебе, сестрице, покриваю, щастям з долею наділяю. Усе добре, чим наділя Господь чоловіка.
Най нар.
1) = нехай = хай. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. Зачекай ти хоть годиноньку малую, та най я постелю постелю білую.
2) Приставка къ прилагательнымъ и нарѣчіямъ въ формѣ сравнительной степени для образованія превосходной степени: найбідніший, найбільше. Ой сину мій, сину, сину найвірнійший. Се надило до вдови найуродливіших та найпрацьовитіших дівчат із села.
Ніжитися, -жуся, -жишся, гл. Нѣжиться. Чому не йде до свого діла? Що вона ніжиться, мов пані з Басані?
Озірка, -ки, ж. = озерниця.
Рипливий, -а, -е. Скрипучій. Рипливий віз.
Самотужки нар. Собственными силами, усиліями. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо.
