Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погурчати

Погурчати, -чу, -чиш, гл. = погуркотіти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРЧАТИ"
Гендель, -ля, м. Барышничество, торговля, маклачество.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum. МВ. ЗЮЗО. І. 118.
Жовті́сінький, -а, -е. Совершенно желтый, очень желтый.
Неомильний, -а, -е. Безошибочный.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Окомонша, -ші, ж. Жена окомона. У нашої окомонші червона спідниця. О. 1862. II. 98.
Поростаскувати, -кую, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Постувати, -тую, -єш, гл. Постить.
Пчих II, -ху, м. Чиханіе. Бодай тобі поганий пчих був. ЕЗ. V. 188.
Тринкати, -каю, -єш, гл. Картавить. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.