Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подвижник

Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДВИЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДВИЖНИК"
За́мок, мку, м. Замокъ. К. Досв. 25. Стор. МПр. 61. А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Мет. 14. Лучче б ти в замку зоставсь з козаками. О. 1861. XI. Кух. 18.
Кантабал, -лу, м. = кантабас. Як напився кантабалу, — ляшок нетверезий. Н. п.
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Маля́рка, -ки, ж. 1) Женщина-живописецъ. 2) Жена живописца, маляра.  
Плаксивий, -а, -е. Плаксивый.
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення. Вх. Лем. 453.
Поосідлувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147.
Тонути, -ну, -неш, гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє? Ном. № 306, стр. 299.
Чорноголовець, -вця, м. = чорнобривець 4. Вас. 162. Чоботи добрі, чорноголовці. Мир. ХРВ. 343.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДВИЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.