Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погутькало

Погутькало, -ла, с. = пугач. А ворони — старі жони пішли танцювати, а крючище взяв дручище пішов підганяти, а сич на порозі став на сторожі; погутькало упеклося (упилося!), лягло на дорозі. Чуб. V. 1124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУТЬКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУТЬКАЛО"
Більмачок, -чка, м. = ватошки. Лв. 101.
Возок, -зка, возочок, -чка, м. = візок, візочок.
Гнипель (гнипля?) м. Часть ткацкаго станка: «рукоятка, которою вращаютъ передній навой при навиваніи основы». Вас. 167.
Закри́шувати, -шую, -єш, сов. в. закриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Положить въ борщъ и пр. зелень. Гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила. Грин. III. 387.
Костьол, -лу, м. = костел. Бачте, у Вільшаній у костьолі... у титаря. Шевч. 140.
Мо́лодість, -дости, ж. Молодость. Молодість-буйність, а старість не радість. Ном. № 8716.
Моло́дшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Поросятина, -ни, ж. Мясо поросенка. Ум. порося́тинка.
Сміховище, -ща, с. Посмѣшище. Св. Л. 40. Охріме, не зробись сміховищем села. Греб. 371.
Французький, -а, -е. Французскій. Вірші.... французькі. Левиц. Пов. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУТЬКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.