Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панщина

Панщина, -ни, ж. 1) Барщина. Хоч ти панщини іще і не одбув, то завтра одбудеш. Рудч. Ск. І. 167. 2) Крѣпостное состояніе. Дав дві жмені панові срібла та й викупивсь од панщини. Рудч. Ск. І. 62. 3) Съ удар. на Посл. слогѣ, соб. Крѣпостные люди. Сим. 149. Ум. панщинонька. Утікала панщинонька із нашого краю. О. 1862. V. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЩИНА"
Баркас, -су, м. Баркасъ, наибольшее гребное судно. Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298. Ум. баркасик. Справив баркасик і давай у морі рибалчити. Мнж. 40.
Безугавний, -а, -е. Безостановочный, неугомонный.
Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Гнихіть, -тя, м. = ніготь. Прил. у.
Горноста́йовий, -а, -е. Горностаевый. Горностайова кирея. К. ЧР. 101.
Обурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обуритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни... столя обурилась. О. 1862. VIII. 10. 2) Возмутиться, вознегодовать.
Озимок, -мка, м. = бузівок.
Перешепт, -ту, м. Перешептываніе. Перешепти ночні із ницаками злими. К. ХП. 102.
Сягонути, -ну, -неш, гл. То-же, что и сягнути, но выражаетъ большую силу дѣйствія. К. ХП. 17. І сягонеш умом до його правди. К. Іов. 24.
Убризкатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.