Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паплюжити

Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮЖИТИ"
Безмір'я, -р'я, с. Неизмѣримость, безпредѣльность, безграничность. Щог. В. 109. У блакитному безмір'ї сонце плине і палає. Щог. В. 40.
Вишкварити, -рю, -риш, гл. Вытопить жиръ.
Гивер, -ра, м. Щепка, лучина. Вх. Зн. 10. Cм. иверь.
Забере́жжа, -жа, с. Забережье.
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Обворитися, -рюся, -ришся, гл. Огородить свою усадьбу вор'ям.
Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Перекотити, -ся. Cм. перекочувати, -ся.
Салдатня, -ні, ж. соб. Солдаты. Ото скільки салдатні. Зміев. у.
Стукотіти, -чу, -чеш, гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче. Щог. В. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАПЛЮЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.