Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий.
Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно
З'єрети́чити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани.
Ле́гче, легше и ле́гчий, ле́гший, -а, -е. Сравн. ст. отъ легко, легкий. Нехай тебе Бог прощає та добрії люде; молись Богу та йди собі, — мені легше буде. Ум. ле́гш(ч)енько, ле́гш(ч)енький. Буду я для неї наймичку держати, щоб вона в мене легченько робила, щоб вона в мене хороше ходила.
Наката́ти, -та́ю, -єш, гл. Сдѣлать чего-либо много. Ой напив, нагуляв, на сто рублів накатав.
Незрозумілість, -лости, ж. Непонятность.
Пантохля, -ли, ж. = пантохвель.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє.
Похробостіти, -бощу, -стиш, гл. Захрустѣть, напр. идя въ лѣсу по сухому валежнику.
Супротивний, -а, -е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав.
