Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Оком жалісним на них дивитись стали. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть.
Купець, -пця, м. Кучка, толпа. Коло його хлоп'ят і дівчаток купець Употребляется въ творительн. падежѣ какъ нарѣчіе: купцем. Всѣ вмѣстѣ, всѣмъ обществомъ, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем.
Незбіраний, -а, -е. О молокѣ: цѣльное.
Осунути, -ся. Cм. осувати, -ся.
Песеня, -ня́ти, с. Щенокъ, собачка.
Підсмалювати, -люю, -єш, сов. в. підсмалити, -лю, -лиш, гл.
1) Опалять, опалить снизу.
2) — молоду. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь.
Позсікати, -ка́ю, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Велика була буря... Дощ комиші позсікав, як шаблею.
Поспіль нар.
1) Подрядъ; непрерывно. У мене було семеро дочок поспіль. Поспіль два роки. Дощі поспіль ідуть. Було мене Отченашу вчить, Богородиці, так було поспіль і прокажу, не мину й слова.
2) Вмѣстѣ, вообще. Бувай же здоров, пане господарю! з своєю милою господинкою, зо всею поспіль челядочкою.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину.
