Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панівка

Панівка, -ки, ж. 1) Полка въ ружьѣ. 2) Въ мельницѣ: углубленіе, въ которомъ вращается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 3) Противень. Хотин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНІВКА"
Бардочка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Безсмертник, -ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.
Зменшити, -ся. Cм. зменшувати, -ся.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Отаборити, -рю, -риш, гл. Расположить лагеремъ. Отабориш войовників при мості. K. МБ. X. 19.
Понадходити, -димо, -дите, гл. Подойти, приблизиться (во множествѣ).
Пошклити, -лю́, -ли́ш, гл. = посклити.
Прималий, -а, -е. Маловатый. Вх. Лем. 456.
Упудитись, -джуся, -дишся, гл. Умочиться.
Хрестний, -а, -е. Крестный. Жиди у Юди Христа купили, на смерть хрестную осудили. Чуб. ІІІ. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.