Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панівка

Панівка, -ки, ж. 1) Полка въ ружьѣ. 2) Въ мельницѣ: углубленіе, въ которомъ вращается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 3) Противень. Хотин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНІВКА"
Благословенство, -ва, с. = благословення 1. Хто йде, під благословенство підійде. Св. Л. 10.
Висвічуватися, -чуюся, -єшся, гл. Свѣтиться. Тисячі свічок висвічувалися як блискавки. Стор. МПр. 74.
Відмахнути, -ся. Cм. відмахувати, -ся.
Земля́чка, -ки, ж. Землячка.
Настояти Cм. настоювати.
Прошкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Проковылять, хромая.
Скаламутитися, -чуся, -тишся, гл. Помутиться, возмутиться.
Стріпотати, стріпоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = стрепенути. Крилоньками стріпотіли. Чуб. V. 1087.
Тверезісічко нар. = тверезісінько. Желех.
Хрипливий, -а, -е. Хрипливый, скрипливый. Хрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не переживе. Ном. № 8156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.