панщинний
Панщинний, -а, -е. = панщанний. Виходить з того двору чоловік на роботу панщинну.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Том 3, ст. 94.