Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панькання

Панькання, -ня, с. Няньченье, ухаживанье за кѣмъ, хлопоты съ кѣмъ. Коло неї треба панькання та біганини. Левиц. І. 317.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЬКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЬКАННЯ"
Довба́льна, -ні, ж. Станокъ для выдалбливанія въ ступицѣ дыръ для спицъ. Сумск. у.
Дошкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дойти, хромая.
Засе́лище, -ща, с. Заселенное мѣсто.
Здиви́тися Cм. здивлятися.
Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.
Кряка, -ки, ж. Лягушка. Вх. Пч. І. 16. Ум. крячка.
Надоло́нчити, -чу, -чиш, гл. Нашить надолонки. Мнж. 186. Cм. надолонка.
Нащипати, -па́ю, -єш, гл. Нащипать.
Росий, -а, -е. = русий. О. 1862. IV. 8. Розчеши росу косу. О. 1861. XI. Св. 46.
Соляр, -ра, м. 1) Солеваръ. 2) Торговецъ солью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЬКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.