Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панькання

Панькання, -ня, с. Няньченье, ухаживанье за кѣмъ, хлопоты съ кѣмъ. Коло неї треба панькання та біганини. Левиц. І. 317.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЬКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЬКАННЯ"
Баговиння, -ня
Немжитися, -жуся, -жишся, гл. Ежиться, мяться. У школі холодно, а баби зайшли погріться, — спасенниці, — та так немжаться баби, що холодно в хаті. Канев. у.
Пагність, -ностя, м. Ноготь. О. 1861. XI. Св. 62. Добра ні на пагність. Св. Л. 281.
Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.
Табачарка, -ки, ж. = табакерка. Желех.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою. Лукаш. 28.
Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.
Чабанчук, -ка, м. Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.
Чиренка, -ки, ж. = чиранка. Вх. Пч. II. 8.
Чіпа меж. Прочь, вонъ! (Преимущ. на собаку). Чіпа, чіпа в солому спати. Ном. № 11319.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЬКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.