Застрява́ти, -ряю, -єш и застряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. застря́ти, -ря́ну, -неш и застрягти, -гну, -неш, гл. Застрявать, застрять, завязнуть. Жартувала баба з колесом, та спиця застряла. Як то нам застряти у неволі вічній? 3... лоба лилися краплі поту й застрягали в густих сивих кудлатих бровах. Піде собі у двір, та там і застрягне.
Зцілення, -ня, с.
1) Соединеніе въ одно цѣлое.
2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес.
Пересікати, -ка́ю, -єш, сов. в. пересікти, -січу, -че́ш, гл. Пересѣкать, пересѣчь. Пугою обуха не пересічеш.
Послухати, -ха́ю, -єш, сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». А дівчина послухала, з козаками поїхала.
2) Только сов. в. Послушать. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої.
Похило нар. Наклонно.
Пробурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Проворчать. Якого там кулика ви видумали, дядьку! — пробурчав.
Розбишацтво, -ва, с. Разбойничество.
Самодесятий, -а, -е. Я и еще десять.
Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. 2. Чотирі справи з арифметики. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Ум. справка.
Шаливіра, -ри, м. = шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли?
