Занечу́яти, -чую, -єш, гл. Потерять слухъ, оглохнуть.
Зві́дниця, -ці, ж. Обманщица.
Колотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться. 8) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько колотилося. 4) Дрожать. Чи змерзла, чи з трівоги вся колотилась. 5) Ссориться, браниться, спорить. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!».
Лейстро́ви́й, -а́, -е́ Реестровый. Тоді сироту Степана, козака лейстрового, отамана молодого, турки-яничари ловили. Тільки обізвався писарь військовий, козак лейстровий. .
Осище, -ща, с. Осиное гнѣздо. А у того чоловіка на горищі та завелись оси... Він до того осища, аж оси тільки дзз!
Підхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Подкормиться; нѣсколько наѣсться.
Проквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Проклохтать (о курицѣ).
Супочивок, -вку, супочи́нок, -нку, м. Отдыхъ, отдохновеніе, успокоеніе. Дай ти, Боже, Николайку, легкі спочивки. Чорним очам спання нема, ніжкам супочинку.
Шво, шва, с.
1) Шовъ. На шві подерлося.
2) Шитье. В одежі шво погане. Старо-
