Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
Віддиматися, -маюся, -єшся, сов. в. віддутися, відодмуся, -мешся, гл. 1) Отдуваться, отдуться. 2) О губахъ: выпячиваться, выпятиться. Очі горять, губи оддулись.
Дві́ста чис. = Двісті. Мали ми тоді більше як двіста бжіл.
Заро́слий, -а, -е. Заросшій.
Искорник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris.
Копець, копця́, м.
1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає.
2) Инструментъ для долбленія меду.
Ошарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Помилуватися, -луюся, -єшся, гл.
1) Полюбоваться. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці.
2) Поласкать другъ друга. Поцілуймося, помилуймося, хто кому рад.
Поспольний, -а, -е. Безпостный, когда нѣтъ поста.
Тепре нар. = тепер. Спершу горілка людей розважала, а тепре сама засумовала.
