Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панюга

Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЮГА"
Витати, -таю, -єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають. Шевч. 4.
Відсвічувати, -чую, -єш, гл. 1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, ян у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. МВ. (О. 1862. III. 57). 2) Отражаться.
Гавза, -зи, об. Гнусливый человѣкъ, гнусливая женщина. Полт.
Гемон, -на, м. Демонъ. Грин. II. 11. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Гойдати, -даю, -єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Г. Барв. 366. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Шевч. 34. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи. Чуб. V. 342.
Джупельце, -ця, с. Ум. отъ джупло.
Ігде нар. = де. Ігде родилась, ігде пригодилась. Ном. № 8997.
Із'є.. Cм. з'є.
Одноручний замок. = бга́ний замок. Шух. І. 94.
Світило, -ла, с. 1) Свѣтило. К. Бай. 156. К. Іов. 68. 2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Ном. № 5537. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила. Грин. III. 143.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.