Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панюга

Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЮГА"
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.
Вузенький, вузесенький, -а, -е., Ум. отъ вузький.
Губе́рський, -а, -е. Губернскій. Кого ж ти думаєш діждатись (женихом)? Може пана якого, або губерського панича? Котл. Н. П. 362.
Зблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Исходить блуждая.
Красти, краду, -деш, гл. Красть, воровать. Телят боїться, а волів краде. Ном. № 3034.
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. І. 33.
Начерпати, -па́ю, -єш, одн. в. начерпнути, -пну, -не́ш; начерти, -рчу́, -ре́ш гл. Начерпнуть. Приходить жінка начерпати води. Єв. І. IV. 7. Ой пішла ж она з двома ведерці, в єдно начерла, з другим ся вергла. Гол. II. 90.
Нутрости, -стів, ж. мн. Внутренности. Черк. у.
Роскотити, -ся. Cм. роскочувати, -ся.
Хамлюга, -ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга. Драг. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.