Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панпуха

Панпуха, -хи, ж. = пампуха. Гречаних з часником панпух. Котл. Ен. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНПУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНПУХА"
Амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
Байлога, -ги, ж. = байлова. Херс.
Двіро́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Догі́дний, -а, -е. Пригодный, годный. Таке догідне, що тільки на смітник повикидать. Ном. № 6548.
Зіно́вка, -ки, ж. Раст. Origanum vulgare. L. ЗЮЗО. І. 130.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Скорен = скорий. Ном. № 47.
Слід II, нар. Должно, слѣдуетъ. Не слід тобі лаятись. Ото воно так жило, як слід. Рудч.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Струк, -ка, м. 1) Струкъ. Бобові струки. 2) Початокъ у кукурузы. Хотин. у. Ум. стручо́к, стручечок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНПУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.