Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панпуха

Панпуха, -хи, ж. = пампуха. Гречаних з часником панпух. Котл. Ен. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНПУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНПУХА"
Валюш, -ша, м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець. Щог. Сл. 67.
Вистромити, -ся. Cм. вистромляти, -ся.
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Молодови́к, -ка́, м. Молодой скотъ. Херс. г.
Поганючий, -а, -е., Ув. отъ поганий.
Позліплювати, -люю, -єш, гл. Слѣпить (во множествѣ).
Пообколупуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ).
Стягнутися, -гну́ся, -нешся, гл. = стягтися.
Травоїдний, -а, -е. Травоядный. Шейк.
Фірма, -ми, ж. 1) Форма (для отливки изъ металла, для печеній). Шух. І. 216, 281, 283, 298. 2) Родъ глинянаго подсвѣчника, по формѣ нѣсколько напоминающаго крендель. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНПУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.