Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пантрити

Пантрити, -рю, -риш, гл. = пантрувати. Фр. Пр. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНТРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНТРИТИ"
Анта́ба, -би, ж. Рукоять, рукоятка, ручка. Ум. Анта́бка.
Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Випорожняти, -няю, -єш, сов. в. випорожнити, -ню, -ниш, гл. Опорожнять, опорожнить. Кутки випорожнять. Заберуть все имущество изъ дому. Ном. № 10824.
Гарбарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб.
Генде, гендека нар. Вонъ тамъ. Желех. Вх. Зн. 10.
Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. Въ слѣдующей приговоркѣ въ значеніи: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках. Ном. № 9261.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Тороплений, -а, -е. Оторопѣвшій, ошеломленный, одурѣлый, пугливый. Стояла довго тороплена. Котл. Ен. І. 34. Звірюка до огню підскочив, підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів, бо зроду вперше він огонь уздрів. Греб. 385. Насторошать уші тороплені коні. О. 1861. II. 42. Тороплена дитина. Канев. у.
Упасти 1 Cм. упадати.
Циндря Cм. ци́ндра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНТРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.