Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белькотіти

Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. І. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТІТИ"
Влада, -ди, ж. Власть.
Да-ба! меж. = Та ба!
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Ма́ма, ми, ж. Мама. З бідою, як з рідною мамою. Ном. № 2226. Ум. мамка, мамонька, мамочка, мамунечка, мамуня, мамусенька, мамусечка, мамуся. Ой, мамочко, ой, мамочко! ви не бийте мене, ви не лайте мене, — коли я вам докучила, то оддайте мене. Грин. III. 192. Ой таточку наш, таточку, де ти подів мамочку? Грин. III. 366. Як дочка стелила, легенько здихнула: «щоб моя мамуня здорова заснула!». Грин. III. 691. Мамунечко, я коло вас. Мир. Пов. І. 171. Мамуню ж мої рідненькі, мамусенько! Дайте ж мені раду! Грин. III. 375.
Манастири́ще, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ былъ монастырь. 2) Мѣсто, принадлежащее или принадлежавшее монастырю.
Сопільник, -ка, м. Свирѣльщикъ. Ісус побачив сопільників. Св. Мт. IX. 23.
Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.
Уздениця и уздіниця, -ці, ж. Недоуздокъ. Вх. Зн. 73.
Хряпати, -паю, -єш, гл. = хрьопати. Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. Стор. ІІ. 121.
Широкорукавий, -а, -е. Съ широкими рукавами. У широкорукавій білій сорочці. МВ. ІІІ. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.