Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький.
Окликати, -ка́ю, -єш, сов. в. окликну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оглашать, огласить, провозглашать, провозгласить.
Підвередитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Подорваться. Луці явився скарб, — Лука к ньому з мішками... на третій день, підвередившись п'ятаками, умер Лука.
Полити Cм. поливати.
Судук, -ка, м. = судак.
Хлядрівка, -ки, ж. Узоры, выдѣлываемые гончарами на глиняной посудѣ.
Чупер, -пра, м. Хохолъ. Чупер носив собі коротенький. Жінку за чупер та й до землі, та й добре набив.
Шатнутися 2, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься, метнуться. Зараз шатнулись по його, найшли його. Шатнулися по курінях запасу шукати. До ляса, мов ляхи, шатнулись.
