Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белькотіти

Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. І. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТІТИ"
Бишки! меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 176.
Колодяччя, -чя, с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя. Мир. ХРВ. 269.
Неж сз. = ніж. Вона більш розливала, неж наливала. Левиц. І. 393.
Повеління, -ня, с. Повелѣніе.
Позагоювати, -го́юю, -єш, гл. Заживить, залѣчить (раны).
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі. Ном. № 297.
Ректор, -ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Риндза, -зи, ж. Родъ творога, приготовленнаго въ желудкѣ молодаго ягненка или теленка. Шух. І. 213.
Семинарія, -рії, ж. Семинарія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.