Зорениця, -ці, ж. = зориця.
Калюжа, -жі, ж. Лужа, грязь. Не шукай моря, у калюжі втопишся. Зараз, чи калюжку вбачать де на дорозі, — так у калюжу і лізе в кармазинах. Ум. калюжка. Калюжка після вчерашнього дощику.
Лица́рський, -а, -е. Рыцарскій. Сьогодня достане один з нас лицарської слави, а другий лицарської смерти. Такий же то виріс козак з його хороший! Що до коня, що до зброї, що до звичаїв лицарських.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Не ляпай язиком!
Межи́гірря, -ря, с. Долина между горъ, ущелье.
Покривайло, покривало, -ла, с. Покрывало. Бере покривало (намітку), розгортує і накидає на молоду зовсім. Кошулі тоненькі, покривала біленькі вони б виношали. Покривало на мертву купила. Окрило їх покривало густеє. Ум. покривайлечко, покривалечко.
Попідробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підробити, но во множествѣ.
Присадистий, -а, -е. Низкій и толстый, коротконогій. Присадистий кінь.
Притичина, -ни, ж.
1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина.
2) Приключеніе. Коли б не було нам якої притичини.
Чвань, -ні, ж. Чванство. Инчий смокче ту люльку з чвані. На що сяя чвань поросяча?
