Викавзувати, -зую, -єш, гл. Выбранить. Я його добре викавзував.
Заста́ва, -ви, ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Положившії нову свиту і кожух в заставі. 2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. 3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. 4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати.
Зчарувати, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Вона ж мене зчарувала.
Королевич, -ча, м. Королевичъ. Ой поїхав королевич на прогуляння.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Мартопля́с, -са, м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б.
Стародавність, -ности, ж. Древность.
Цегла, -ли, ж. Кирпичъ. А зась, мурий нехрещений! Цеглу їж, а не хліб печений.
Четирхатий, -а, -е. Шершавый, шероховатый.
