Вищикнути, -ну, -неш, гл. Вырвать, выщипнуть. Прійшов Петро — вищипнув листок, прийшла Ілля — вищипнула два.
Замо́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки.
Злодійка, -ки, ж. Воровка.
Кося, -сі, ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере.
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. А із яру в киреї козачій хтось крадеться.
Куві и кувік, меж., выражающее визгъ поросенка.
Кучерявець, -вця, м. 1) Кудрявый человѣкъ, кудрявичъ. 2) Раст. Saxifraga aizoon. Ум. кучерявчик. Як їдять та п'ють, то й кучерявчиком звуть.
Нава́льний, -а, -е. 1) Стремительный, порывистый. 2) — зіма́. Снѣжная зима.
Повитріщати, -щаємо, -єте, гл. Вытаращить (о многихъ). Повитріщали очі. От ждуть вона, стоять, усі баньки повитріщали.
Чустрий, -а, -е. Бодрый, крѣпкій (о человѣкѣ). Баба стара, але чустра.