Байдужий, -а, -е. Безразличный, равнодушный, индифферентный. Погляд її очей був недбалий... байдужий.
Глаїти, глаю, -їш, гл. Успокаивать.
Зві́ток, -тку, м. Пучекъ расчесаннаго льна.
Охаблений, -а, -е. Никому ненужный, отъ котораго каждый хотѣлъ бы избавиться. дідько охабле́ний. Окаянный, проклятый чертъ.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести.
2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Кобза не дуже був охочий до розмови.
Підперезати, -ся. Cм. підперізувати, -ся.
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Убавити, -ся. Cм. убавляти, -ся.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб.
Широкополий, -а, -е. Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі.
