Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый.
Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти.
Куцоребрий, -а, -е. О волѣ: съ двумя короткими ребрами, послѣдними къ заду.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Побігайка, -ки, ж. Вѣчно бѣгающая изъ дому. Мабуть уже кудись майнула побігайка.
Понехати, -ха́ю, -єш, гл. Оставить безъ вниманія, бросить. Мене понехав ту самісіньку одну в пустці. А як мені буде гірко, я вас понехаю. Ой вже ж очі надивилися, та вже понехали.
Потемну нар. Въ потемкахъ. Цього потемну не зробиш.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Тюкання, -ня, с. Кричаніе тю.
Футик, -ка, футко, -ка, футок, -тка, м. = худко, худок.
